Я зустрічав декілька варіантів датування першої письмової згадки про цей населений пункт. Найстаріша з них 1325 рік ("Історія міст та сіл УРСР. Закарпатська область"). На протязі століть Руські Комарівці входили до складу багатьох держав і можна зустріти також декілька варіантів назви села й декілька транскрипцій -"Komorocz", "Огоz Komorocz", «Поладь Комарівці», а в радянські часи просто "Комарівці".

Відомо, що в XVI ст. Комарівці управлялись сільським головою - солтисом.(Солтис або шолтейс – походить від латинського "sculteus". У Середній та Східній Європі. сільський управитель що здійснював наглядацькі функції в населеному пункті та відповідав за збір королівського мита.

Сайт "ВікепедіЯ" про Руські Комарівці:
"Шолтейс управляв селом ще в XVI ст. В 1588 році оподаткуванню підлягали 9 селянських господарств, які разом володіли 5,5 порти. В 1599 році в селі нараховувалось 25 залежних селянських господарств і господарство шолтейса. Наприкінці XVI ст. Руські Комарівці вважалися середнім за величиною селом. На початок XVIII ст. в ньому господарювали лише 4 селянські родини. Джерела другої половини XVIII ст. Руські Комарівці відносять до руських сіл."

Ну хоч село й вважалось руським, але в ньому проживало достатньо католиків. І зараз, до речі проживає. Саме вони й звели в Комарівцях костел, який і вабить зараз туристів та любителів старовини. Хоча якщо відверто, чогось неординарного й захоплюючого в його обрисах помітити важко. Типовий костел Закарпаття й має не такий вже й старий вік. Хоча є прибічники версії щодо його кількасотлітнього віку.

Територія навколо костьолу огороджена звичайною сіткою-рабицею, яка наче захищає це місце від повсякденних турбот та суєти. А ще й стара лава, типова для інтер’єрів католицьких храмів, наче запрошує присісти й подумати про щось вічне.

Коло костела ще збереглася дерев’яна дзвіниця з досить цікавшим інтерьером.

За часів фундації костела Руські Комарівці, як і все Закарпаття входило до складу Австро-Угорської імперії. По закінченню Першої світової війни село відійшло до Угорщини, а по його околицях проходив держаний кордон між Угорщиною і Чехословаччиною.
Після другої світової село в складі СРСР, далі знаєте вже самі...

І останнє.
Коли я шукав інформацію про Руські Комарівці в Інтернеті, то познаходив достатньо згадок про це село. Але більшість інформації було, так би мовити, з кримінальним відтінком. Судіть самі:

"В Ужгородський райвідділ міліції звернувся настоятель греко-католицького храму із села Руські Комарівці. Прийшовши зранку на відправу, священик зауважив, що бокові двері церкви відчинені і зник сейф із пожертвою — чотирма з половиною тисячами гривень.
Згодом металевий ящик знайшли у кюветі за п''ятдесят метрів від храму. Сейф був відімкнений, але слідів злому на ньому не виявлено. Триває розслідування."

"В селі Руські Комарівці Ужгородського району відбуваються масові підкупи виборців. Особливо діють на ромське населення через їхнього старосту. Спостерігачі вимагають видалити старосту із залу для голосування і території виборчої дільниці."

"Офіцери спецпідрозділу ДПСУ спільно із співробітниками СБУ затримали 85 незаконних мігрантів сьогодні об 11:50 у селі Руські Комарівці, що у Закарпатській області, повідомляє прес-служба Західного регіонального управління ДПСУ. Серед затриманих - представники Китаю, В’єтнаму, Індії та троє українських громадян."

"В Ужгородський райвідділ звернулася 54-річна Ганна, працівниця ПСП "Світанок", що в селі Руські Комарівці: з підприємства за невідомих обставин зник трактор ДТ-75 1994 року випуску. Цікаво, що він знаходився у неробочому стані."

"У селі Руські Комарівці Закарпатської області в будинку 74-річної пенсіонерки затримано групу нелегальних мігрантів у складі п’яти громадян Пакистану. Іноземців передано прикордонникам. "